Тиждень тому, 29 березня, у  кардіологічному відділенні  ОКЛ, яке очолює Микола Кушнір вперше проведено дві унікальні операції на серці. Пацієнтки – 69 річна Галина Григорівна та 70 річна Галина Сергіївна з Новоград-Волинського району, які пройшли майже однаковий шлях від хвороби до одужання.

Йдеться про встановлення імплантованих кардіовертер-дефібриляторів (ІКД). За словами завідуючого Миколи Кушніра, часто причиною смерті є зупинка серця,  викликана шлуночковими аритміями, які в більшості випадків можна було б перервати шляхом кардіостимуляції і дефібриляції. Найбільш важливим фактором для виживання є час реагування. Від моменту зупинки серця до незворотніх змін мозку проходить близько 5 хвилин. Цей період збільшується до 30 хвилин, якщо вчасно проводяться реанімаційні заходи в повному обсязі.

Однак тепер з'явилося унікальне обладнання - кардіовертер-дефібрилятор, що усуває необхідність у людському втручанні і гарантує виконання кардіостимуляції і дефібриляції через лічені секунди після початку аритмії: повністю автоматичний кардіовертер-дефібрилятор підшивається у профілактичних цілях пацієнтам, для яких існує ризик розвитку шлуночкової тахіаритмії. Безпека та ефективність цього пристрою підтверджується випробуваннями в різних медичних центрах США і Європи. Таким чином, завдяки цьому пристрою з'явилася можливість значно збільшити тривалість життя пацієнтів з вкрай небезпечними для життя аритміями.

«Дана методика розвивається у світі з 1980 року. ICD (Implantable Cardioverter Defibrillator), або імплантований кардіовертер-дефібрилятор – це комп’ютеризований прилад, який відстежує та знімає напади життєво загрозливих аритмій,  які призводять до розвитку раптової серцевої смерті. Система ІКД складається з електрода або електродів (в залежності від модифікації), які заводяться та фіксуються в серці людини, та безпосередньо приладу, який розміщується під шкірою в грудній ділянці і до якого під’єднані вище вказані електроди. Функції ІКД наступні: постійний контроль за роботою серця, збір параметрів роботи серця та в разі виникнення нападу життєво загрозливої аритмії - проведення лікування. Це як «подушка» безпеки в автомобілі. Вона нам не потрібна, доки не настане загрозлива ситуація. Так, ІКД не виліковує аритмію, не попереджає її напади – він діє при настанні епізоду раптової серцевої смерті. Його задача - контролювати ритм та зняти напад при виникненні загрози. Пацієнт з ІКД працює, спілкується, живе, тільки в нього в грудях «бригада швидкої допомоги» в режимі 24/7», - пояснює Микола Кушнір.

«На серцеві захворювання хворію з дитинства, тож де лишень не лікувалася… була і у Києві.  А два роки тому  із письмовою заявою звернулася до управління охорони здоров’я облдержадміністрації з проханням якось зарадити мені у лікуванні захворювання та, відверто кажучи, не сподівалася на таку допомогу. Яким же  було моє здивування, коли місяць тому мені зателефонували з управління і повідомили, що область отримала серцеві апарати  та запропонували пройти медобстеження для подальшої операції. А потім на операцію мене особисто запросив лікар-кардіолог  Микола Олегович Кушнір. Взагалі за своїм характером я боягузка, але тут одразу приїхала до нього в обласну лікарню. Він мене заспокоїв, пояснив якою буде операція тощо.  Наразі почуваюся просто чудово, одразу відчула певне полегшення та впевненість у завтрашньому дні. По суті Микола Олегович разом з колегами врятували  мені життя. Я дуже вдячна керівництву обласного управління здоров’я та лікарям обласної лікарні за те, що продовжили мені життя, зробили таку операцію у Житомирі, що не довелося збивати ноги у чергах до київських фахівців. Наші житомирські лікарі теж дуже досвідчені та мають високий професіоналізм. Низький уклін їм за їхню працю, майстерність, чуйність та милосердя до простих людей. Я проста сільська вчителька, пенсіонерка і на свою пенсію ніколи не змогла б придбати той багатовартісний апарат за майже 200 тис. грн. Тож  до глибини душі зворушена такою турботою про мене з боку держави. А ще я дуже хочу, щоб усі лікарі були здорові і багато-багато років рятували людей, продовжували їм життя», - розповіла Галина Григорівна.

«Ми разом з моєю прооперованою землячкою дуже зворушені відповідальністю та людяністю керівництва та колективу лікарні. В це важко повірити, але ми вже добре знаємо не лише наших рятівників – Миколу Олеговича Кушніра, Романа Петровича Борущака, які нам робили операції, але й головного лікаря – Богдана Богдановича Леськіва, який щодня навідувався до нас та цікавився нашим самопочуттям. А Микола Олегович взагалі нам власноруч навіть перев’язки після операції робив. Нехай їм руки не болять, довгого їм життя та процвітання», - додала Галина Сергіївна.

Заступник головного лікаря ОКЛ з хірургічної роботи, ендоваскулярний хірург Роман Борущак додає, що проведені операції з імплантації кардіовертера-дефібрилятора є малотравматичними та безпечними для пацієнта. Методика дуже подібна до процедури імплантації електрокардіостимулятора, оскільки дана операція малотравматична, потреби в глибокому наркозі немає. Перед процедурою вводяться препарати, які дозволяють зменшити тривожність та больові відчуття, проте пацієнт залишається в свідомості і в змозі чути та навіть розмовляти з медичним персоналом. Тривалість процедури імплантації кардіовертера-дефібрилятора, зазвичай 60-90 хвилин. Вона може залежати від типу імплантованого пристрою, особливостей анатомії судин та серця, а також від часу, необхідного для оптимального позиціонування електродів у камерах серця.

Дана процедура не потребує специфічної реабілітації. Тривалість перебування пацієнта в клініці становить 2-3 доби. Після втручання розріз на шкірі заживає біля двох тижнів, за цей період зникає дискомфорт у зоні імплантації. Рекомендовано щоб післяопераційний шов був прикритий пов’язкою протягом двох тижнів після імплантації.

«Ще рік тому проведення таких операцій  було просто неможливим. Але завдяки державній підтримці, активізації фінансування з обласного бюджету, відкритті сучасного реперфузійного центру колективу закладу вдалося досягти значних результатів. Гарним прикладом тому є проведення таких операцій на серці, які наші фахівці провели разом з нашим другом та наставником, керівником відділення складних порушень ритму серця національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Валерієм Павловичем Залевським. Ми маємо певний досвід із встановлення кардіостимуляторів та стентів. Тож віднині ми активно використовуватимемо ще й імплантовані кардіодефібрилятори, які надходять від МОЗ. Зазначу, що впродовж п’яти місяців з моменту відкриття реперфузійного центру проведено стентування коронарних артерій 143 хворим з гострим інфарктом міокарда ( у 2015 році було простентовано  лише 37 хворих). Протягом 2017 року в кардіологічному відділенні проведено імплантацію штучних водіїв ритму серця 73 хворим, 65 з яких закуплені на державні кошти», - зазначив головний лікар ОКЛ Богдан Леськів.

Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф.Гербачевського пріоритетом своєї діяльності вбачає  впровадження інноваційних технологій. Так, минулого року у даному високоспеціалізованому закладі було впроваджено 97 найсучасніших новацій, в тому числі тут проведено низку унікальних для України операцій. Складові такої успішної роботи полягають у постійному навчанні лікарів на базах вітчизняних та закордонних клінік, а також  у всебічній підтримці з боку органів місцевої влади.