Із генеральним директором Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Горбачевського Богданом Леськівим ми зустрілися у звичайний, буденний робочий день. Тільки й того, що це був 50-й день від початку російського вторгнення в Україну і війна, що розпочалася 24 лютого 2022-го року, суттєво вплинула на характер і режим роботи головної лікувальної установи Житомирщини.

 

- Зрозуміло, той масштаб бойових дій, який став очевидним вже у перший тиждень російської агресії, зумовив увесь характер нашої роботи, - розповідає Богдан Богданович Леськів. – До цього ми пережили, відпрацювали у доволі складних умовах півторарічного «ковідного» періоду, але війна – це неймовірно жахливе і непорівняно складніше випробування, як для усієї країни, так і зокрема для медицини. Звісно, ми завжди готові до будь-яких випробувань, які найчастіше і самим безпосереднім чином стосуються лікарняних установ, але війна і запровадження воєнного стану – це окрема тема, гранична відповідальність і тут працювати доводиться без огляду на багато, звичних для мирного періоду правил. Тим не менше, від моменту запровадження воєнного стану в Україні було видано відповідний Наказ нашого галузевого міністерства, згідно якого медичні установи та лікарняні заклади надавали медичну допомогу лише у невідкладних випадках. Так звані «планові» пацієнти, які проходять обстеження та лікування за направленнями лікарів, мали почекати , поки минеться крайнє загострення ситуації, спричиненої масштабами військових дій, авіаударами та ракетними обстрілами. - І в таких умовах ми працювали фактично календарний місяць, - продовжує свою розповідь Богдан Лесків. Лише у 20-х числах березня вийшла нова міністерська вказівка, згідно якої ми мали розпочати відновлення щоденного прийому мешканців Житомирщини через нашу поліклініку. З кінця березня у всі відділення Житомирської обласної клінічної лікарні почали поступати і так звані «планові» пацієнти, які мали провести так звані планові операції та курси лікування хворих. Хоча, з огляду на військовий час і стан, хірургічне відділення нашої лікарні і сьогодні заповнюється «плановими» пацієнтами лише на 50% і , таким чином, на випадок раптового загострення ситуації на фронтах збройного протистояння із агресором, зарезервованих ліжкомісць має бути не менше 50%. Наголошую, що така вимога стосується зараз хірургічного відділення. Терапевтичне відділення та інші відділення нашої лікарні мають бути заповнені на 75%, бо й тут на випадок раптового загострення бойових дій має бути передбачений резерв.

- Богдане Богдановичу, раптово підступний напад російського агресора о четвертій ранку 24 лютого, не спантеличив, чи певним чином не пригнітив ваших колег?

- Війна, це, звісно ж, стрес, це неабияке напруження і граничне випробування. Але мушу сказати, що вже о шостій ранку 24 лютого персонал лікарні почав прибувати на робочі місця і досить швидко всі знали, що, де і якими чином робити. Слід зауважити, що ми неодноразово чули і відчували загострення ситуації на кордонах із Російською Федерацією. Однозначно, певні приготування на випадок початку військового конфлікту ми провели. Але всього не передбачиш і хто б міг подумати, що вже на четвертий день вторгнення військові дії будуть вестися і на території нашої області.

- Отож, довелося працювати в умовах безпосереднього прикордоння із театром запеклих боїв. Наскільки важко було вирішувати непередбачувані ситуації?

- Зрозуміло, що всього на війні не передбачиш. Загалом, ще напередодні вторгнення Росії, упродовж другої половини січня і особливо у лютому 2022-го року ми провели доволі масштабні закупівлі і встигли завести лікарські засоби та вироби медичного призначення до Житомира. Таким чином, ми були готові до найсуворіших умов роботи, але ж, знову ж таки - усього не передбачиш. Наприклад, розхідні матеріали для гемодіалізу ми періодично завозимо із Києва на всю Житомирщину. А тут – війна. Київ - у передчутті облоги. На дорогах до столиці з’явилися ворожі танки. Треба було шукати автомобіль, пальне для забезпечення поїздки до столиці. Але головне – де знайти водія, який би погодився поїхати до Києва в умовах частих обстрілів? Проте все, вище перелічене, знайшли. Автомобіль дістався до Києва, матеріали були завантажені, але зворотня дорога виявилася фатальною. Біля блок-посту поблизу села Білогородки наш автомобіль опинився фактично у центрі сутички між диверсантами та військовими ЗСУ. Бій був запеклим, багато транспорту було спалено, у тому числі згорів і наш автомобіль. На щастя, водій залишився живим. Знову ж таки, треба було ще раз їхати до Києва , бо ж матеріали для гемодіалізу були конче потрібні для 250-ти хворих у Житомирській області. Цього разу допомогла Національна поліція. До Києва автомобіль тепер поїхав у супроводі спецпідрозділу охорони і таким чином вантаж ми змогли нарешті доставити на Житомирщину.

- Наскільки інтенсивним був потік поранених, постраждалих від боїв, артобстрілів військовослужбовців та цивільних громадян?

- Коли бої дійшли до Макарова (а це найближчий до Житомирщини колишній райцентр), поранених суттєво побільшало. Всього за шість тижнів інтенсивних бойових дій до нас доставили більше 300 постраждалих і поранених військових та місцевих мешканців, які опинилися в епіцентрі боїв, бомбардувань та обстрілів. Додам, що до Житомира надходили найважчі поранені та постраждалі від мінно – вибухових травм. Значна частина постраждалих у боях людей потрапляли до лікарні у Малині,Брусилові та Коростишеві. З моменту появи поранених і постраждалих у Житомирській обласній лікарні було створено десять бригад для найшвидшого, найоперативнішого і найефективнішого процесу надання допомоги. У складі кожної бригади були хірурги, анастезіологи, медсестри, які опікувалися конкретним пораненим. Скажу, що такий метод роботи в екстремальних умовах виявився найбільш ефективним. Зауважу для прикладу, що в один із днів, коли до нас у лікарню привезли 18 поранених бійців, увесь процес надання їм найперших і найнеобхідніших заходів та процедур зайняв лише 45 хвилин. Це – дуже гарний і сучасний показник.

- Богдане Богдановичу, сьогодні обласна лікарня поступово відновлює показники прийому, обстеження та діагностики пацієнтів. Поліклініка працює із 9-ї до 17-ї години. Як гадаєте, на показники «доковідного» періоду коли вийдете?

- В принципі, за нинішніх умов, за два – три тижні ми знову, як у колишні, ще «доковідні» часи, вийдемо на показник однієї тисячі відвідувачів за один день роботи нашої лікарні. Поступово область оживає від суворих обмежень воєнного стану, відновлюється колишнє транспортне сполучення, а ще за тиждень – два, швидше за все, почнуть повертатися ті, хто евакуювався із Житомирщини на захід та за кордон. Але головне – завершити війну і приступити до мирного життя. Адже ми не забуваємо, що плани та очікування від 2022-го року у нас були просто грандіозні. Було передбачено значний обсяг коштів на реконструкцію нашого закладу. Було виготовлено проектно-кошторисну документацію, проведено тендери. Але, бачте як вийшло, втрутилась війна. Проте, навіть за таких умов, ми намагаємося вдосконалювати свою матеріальну базу : підготували бетонний майданчик для встановлення кисневого генератора – дуже важливого для лікарні обєкту.

- Наостанок цікаво було б довідатися, наскільки достатньо обласна лікарня забезпечена лікарськими засобами та товарами медичного призначення?

- Розумію логіку запитання і можливі застереження з огляду на те, що чимало фармацевтичних підприємств Україні опинилися у регіонах, де йдуть, або ж безпосередньо межують театри бойових дій. Можливо я певним чином здивую ваших читачів, однак якраз сьогодні Житомирська обласна лікарня забезпечена лікарськими засобами і виробами медичного призначення сповна і у повному обсягу. Вище ми говорили, що у лютому ми встигли закупити потужні партії лікарських засобів. Варто зауважити, що на агресію Росії в Україну небачено солідарно відповіли міжнародні організації. Волонтерські поставки, гуманітарна допомога повною мірою стосується і лікарських засобів , і виробів медичного призначення. Причому доставляють в Україну щойно виготовлену продукцію найкращої якості. Варто зазначити, що і вітчизняні виробники фармпродукції з усіх сил намагаються утримати обсяги виробництва, аби у людей не було проблем хоча б із придбанням ліків. Так що хотілося б завершити нашу розмову з оптимістичним настроєм. І загалом запевнити полісян у тому, що якість наших медичних послуг та обслуговування не погіршилася навіть у найскладніші години, які ми , сподіваюсь, вже пережили.

Джерело: https://zhitomir-online.com/top_news/128834-bogdan-leskiv-sogodni-zhytomyrska-oblasna-likarnya-zabezpechena-likarskymy-zasobamy-i-vyrobamy-medychnogo-pryznachennya-spovna.html